НЕ ПОРІВНЮЙТЕ – БІЛЬ НЕ МАЄ ГРАДАЦІЙ! Втратити дім, кохану людину, улюбленця чи власні мрії – усе це болить. Кожна втрата справжня і заслуговує на співчуття. Жодна – не «менш важлива».
Щоб розкрити повний сенс безправного горя варто розпочати з розуміння горя як природної емоційної реакції на втрату. Уявіть собі людину, яка стоїть на руїнах свого світу. Можливо, це втрата дому, стосунків чи роботи. Або ця людина тримає порожній нашийник у руках, згадуючи хвостатого друга, який більше не зустріне її вдома. І хоч ця втрата здається величезною, світ навколо мовчить
Втрата – це ситуація, коли ми більше не маємо чогось або когось, що було важливим у нашому житті. Втрата може бути болісною, бо коли ми втрачаємо щось важливе, ми також втрачаємо почуття безпеки, стабільності чи щастя, що ця людина, тварина, предмет привносило в наше життя. Втрата може залишити нас із відчуттям порожнечі або навіть розгубленості, нерозумінні як жити далі, на що спиратись, як продовжувати радіти кожному дню.
Проживання втрати є горюванням, яке характеризується наступними почуттями як:
- скорбота – глибокий смуток і туга за тим, що було втрачено. Зазвичай скорбота розтягнута у часі;
- шок – почуття нереальності чи несприйняття того, що сталося. Ця реакція займає кілька днів;
- злість – обурення через втрату, яке може бути спрямоване на обставини, інших людей чи навіть себе;
- провина – думки про те, що можна було б зробити щось інакше, щоб уникнути втрати;
- страх – тривога перед майбутнім і відчуття беззахисності;
- самотність – глибоке почуття соціальної ізоляції.
- полегшення – іноді після тривалих важких обставин, наприклад виснажливої хвороби померлого, і це також нормально.
Горе проявляється не тільки в емоціях та почуттях. Воно може впливати на наше тіло та розум: - ви можете почуватися втомленими, виснаженими;
- важко зосереджуватись або приймати рішення;
- ви можете навіть помітити фізичний біль, наприклад, головний чи серцевий біль.
Горювання – це нелінійний процес. Люди переживають його по-різному: у когось почуття змінюються хвилями, з часом стаючи менш інтенсивними; хтось може відчувати емоційні “американські гірки”, переходячи від глибокого суму до спокою і назад; деякі люди проживаючи горе шукають підтримки у спілкуванні, тоді як інші переважно внутрішньо.
Тож, підсумовуючи, можемо сказати, що втрата є частиною нашого життя. Внаслідок втрати людина проживає горе: може плакати, відчувати смуток, тривогу чи злість, ставити запитання “чому це сталося?” і отримувати у відповідь на горювання соціальний відгук у вигляді підтримки, співчуття, слухання, фізичної допомоги по дому і загалом прийняття цієї втрати суспільством.
Безправне горе – це соціально невизнане, мовчазне горе. Коли в душі пече від болю через втрату(и), однак суспільство не надає ані місця, ані простору для горювання, бо втрата вважається або замала і незначна (як, наприклад, втрата домашніх улюбленців), або непомітна (як, наприклад, позбавлення батьківських прав, сурогатне материнство), або стигматизована (як, наприклад, горювання після абортів, смерть ВІЛ-інфікованих родичів)… але це горе, яке відчувають люди, коли вони зазнають втрати, котру не визнають або не можуть відкрито визнати, публічно оплакувати чи отримати соціальну підтримку.